Всеволод Грін

Всеволод Грін з полегшенням опустився на м’яке шкіряне крісло посеред просторої елітної квартири. Його голова гула і роздувалася від незліченної кількості запитань і хижих очей журналістів, котрі ще дві години тому, як кровожерливі вовки, напирали на нього щільною стіною камер і фотоапаратів: «Чому Ви проти абортів?!»…«Хто дав Вам право так висловлюватись!?» … «Тільки жінка має право вирішувати це!» … «Як Ви смієте…» - і ще безліч криків, безліч хвиль ненависті і шаленства. Не люди – тварини корчилися перед ним на тій злощасній біологічно-громадській конференції.