Без тебе
10093
«Коли прощалось літо із весною?
Ще трохи й осінь літо прожене...»
А я і досі ще стурбований тобою
Вже семий рік як втрачено тебе
Час не біжить, для мене зупинився
Життя без барв у темних кольорах
Навіть не скажу коли Богові молився.
Усе сірезне просто життя крах.
Вже очерствівший серцем і душею
Немаючи із дольой сперечань
Без сумніву ти залишаєшся моєю
Най щирим, най міцнішим із кохань.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯