***
220123
Крокує кожний власною тропою,
але кортить нам, жебракам, не бою.
Коли від болю світ стає пітьмою,
бажаємо, щоб хтось – володар наш –
явив себе, благий і всемогутній,
і ввів би весь оцей розгардіяш
у межі наших звичних сірих буднів.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯