натхнення

500282
Публікація: 17.09.2023
Вірш
Завершено

кожен живе під тягарем власних гріхів

зауважте, я не казав про

недосконалості.

цей промінь, що пронизує віки,

відівчає від нападів

невблаганності.

до цього ще треба дорости,

не втонути, не кинутись

в крайнощі.

тяжко продовжувати

любити –

гірко буває

від розбитих мрій,

ну, й до себе – жалості.

цей етичний панцир

бринить, а життя тече

з усіма своїми трощами

й вибриками.

дякуй, що й досі

почуваєшся людиною –

з усіма своїми вивихами.

все минає – і навіть

біль. завтра прийде –

тож будь готовий!

перемога потребує перемін,

а сьогодні...

налаштуйся,

чуєш – неповторне знову!

20.08.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі