Життя

Коваль кує , млинар жорнує.

А землероб запряг воли.

І ніжно земельку рейлює.

Щоб виріс хліб та пироги.

На кожну працю своя доля.

Хто камнем твердне як граніт.

Хто в небо тягне як тополя .

Під гніт ярма тяженний гніт.

Бджолар на пасіці майструє.

Збирає меду , солод трав.

Скотар корівоньку годує

Щоб кожен сир та бринзу мав.

На кожен день своя робота

Десь щось у радість щось клопоти.

Вже що зробив, без каяття.

Таке воно життя буття.

От так життя і пролітає

Хтось народивсь хто доживає.

Хтось вже спочив, пішов на вік

А вчора жив ще чоловік.

Один Господь лиш знає днину.

Коли забере він людину.

Кому який відміряв час.

Колись той час прийде й до нас.

Тож треба жити і кохати

Щоб у кінці життєвих днів.

Спів соловя в садку згадати.

І запах сіна що скосив.

Згадати сонечко у небі

Приємний затишок у гаю.

І ту кохану чорноброву.

Якій освідчився " Кохаю".

© Андрій Абрамов ( Onra Onra )