Чорна троянда

Уквітчані погляди ранять із тиші...

Троянда загине за диво у небі,

За ковані ноти у білім столі.

Розсипле стожари у чисто-вертепі,

Аби зрозуміти - хто зник, а хто ні.

Троянда відновить усе незабутнє.

Картини змалюють одвічні шипи,

Які непомітно зламає приступне,

Аби увінчати останні мости.

Шум та опіка незрілого моря...

Квітка нап'ється солоно-води.

І хай не малює нещирості доля -

Чорна троянда - про плинні віки...

Минають міста і залежні оселі,

Минає сторіччя ламкої пори.

Тільки троянда у тиші дуелі

Знову розтопить усі береги...

17.09.2023