Правда
000107
ПРАВДА
Він шукав її довго, в очах незнайомих людей,
В променях сонця, коли прокидається день.
Він шукав її у темних глибинах морських,
В старовинних книжках та у скверах міських.
Він шукав біля розлогих кремезних дерев,
У лісах, де звір тебе вполює та роздере.
Там, де ніхто не чує скільки не голоси,
Він шукав її, де рими та голоси.
І у цьому натхненні пнувся він догори,
Не зважаючи, що попереду гори, а чи горби.
Шукав, де помирають ріки та понівечені мости
І безсонними ночами часто шепотів: "Прости"
Він шукав її, де польові квіти, де шумить вода.
Він шукав правду, але в кожного правда своя.
#Лукерія
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯