Летючі острови

Моя земля – Летючі острови,

Дрейфують у повітряній безодні.

Пориви вітру їх женуть холодні

З Нізвідки тьмяного в туманне Нікуди.

Тут кожний острів – брила-голова

Під шапкою лісів вічнозелених.

За край землі спадає нескінченно

Величних водоспадів борода.

А поруч в хмарах велетні-кити

Пливуть, неначе в морі бригантини.

І сонце наше – Місяця перлина, –

Висріблює їх спини і хвости.

Наш сутінковий світ не зна світанку.

Мій шлях – крізь арки зоряних мостів,

Через країни безкінечних Мрій та Снів, –

Принцеси із Повітряного замку.