Наступний за «Москвою»

День 621 (06.11.23)

Боляче сприйняли керченські втрати,

Не визнавали, як завжди, в кремлі,

Судноремонтний змогли там дістати,

Човен новенький за́раз в імлі.

Дуже пишались тим човном в країні,

Адже «Калібри» на ньому були.

Вийти у море не встиг на чужині,

Зайві у нас, очевидно, вони.

Кажуть французькі то були ракети,

Збили усі, аж п'ятнадцять за раз.

Через годину усі їх секрети

Були спростовані, щоб без образ.

Дійсно ракети були то заморські,

Ми не приховуєм факту того.

Наші кордони в Керчі чорноморські,

Не віддамо окупантам свого.

Кількість - чотири ракети летіли,

Дві були збиті та дві - точно в ціль.

Будемо бить, поки не зрозуміли,

Доки нестерпною стане їх біль.

Бризкала день пропаганда отрутою,

Помсту не стали вони відкладать,

Бо терорист не знайомий з спокутою,

Знову Одесу примусив страждать.

Судноремонтний завод, як у помсту,

Вирішив ворог знищити там.

Не досягли значного приросту,

Але ж не йметься проклятим катам.

Вдарили кляті ще й по музею,

Наша культура їм муляє зад.

Дах там зламали та батарею,

Сильно пошкодили орки фасад.

Як не спаскудить музеєві свято,

Бо день народження в нього на днях.

Тож терористи, як за́вжди, завзято

«Допомогли» святкувати ... в огнях.

Стійко тримається наша Перлина,

Місто студентства щасливого мить.

Знищена буде імперська пухлина,

Вже починає скулити та нить.