«Гори -- моя зоря...»

***

Гори,

Гори,

Моя зоря..!

Моя зоря

Вечірняя --

Тебе на небі

Бачу я,

Ти знов прийшла

Тендітная...

А може ти

Давно пішла

І тільки світло

Ще горить --

За тим, що була,

Як жива,..

Мене чекала --

Світлая...

Гори,

Гори,

Моя зоря

І серед дня

Знайди мене,

Щоби простить --

Привітная,

Коли не буде

Зіткнення...

Або забудь,

Якщо ти, знов --

Знайшла когось

У кращім дня...

Гори завжди,

Щоб знав я, в тім,

Яка кохана ти

Моя...

Бо світло йде,

А ти пішла

І я чекаю

Знов тебе...

Гори,

Гори,

Моя зоря --

Моя коханая

В живе...

Коли забудеш

Ти мене

І десь між хмар

Сховаєш взір --

Знай, що знайду

Я ту стезю,

Якою світиш

Серед дір...

І, як колись,

Помру в тобі,

Щоби зустрітися

В раю,

Де будеш ти --

Одна лиш ти,

Зорею ясною

Моєю...

Бо ти і я --

Одне, в мені,

Коли на небі --

Серце світить

Тим, що згорає

У тобі

І до життя

Моєго мітить...

В тобі є -- я,

А ти в мені --

На небосхилі

І в житті..

Гори,

Гори,

Моя зоря,

Щоби не вмерли

Наші дні...

Гори,

Гори,

Моя зоря,..

Моя зоря

Вечірняя --

Тебе -- на небі,

Бачу я --

Ти знов прийшла

Тендітная...

------------------------------

05.09.2023; Paris (A-a) ============================

(!!!)

Автор ::: Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993106

(Katynskyy Orest)

=======================