Розстроєний рояль

У концертному залі,

На сцені рояль, відблиски світла…

Справжній музикант

Торкається клавіш,

Донесе без спотворення

Композитора задум,

Зіграє «Пісню без слів».

Знічев’я до роялю не підійдеш,

Не віриш – спробуй.

У міському парку,

На дощатому підмості,

Розстроєний рояль.

З нього давно зійшла фарба,

Клавіші недбало-брудні.

Дилетант упевнений –

Чим сильніше натискати на клавіші…

Обірвав струну:

На ньому вже не зіграти

Прекрасну фантазію,

Не витягти чистий звук.

Ти хочеш зіграти на ньому?

Ні, не хочу,

Легше купити новий.

Але ж його поставлять

На той же підмосток,

І над ним схилиться

Все той же дилетант.