Дівчина-чаклунка

Зацвіли Петрові батоги,

Мов блакитні неба поцілунки,

Зеленіють трави навкруги,

Бродить лісом дівчина-чаклунка.

Виглядає і Петра, й Павла,

Завтра пишне свято їх настане.

У вінку з духмяного зела,

Багряніють маки полумʼяні.

Принесе в дарунок пампухів,

Із вишень вареників та меду,

Там, де ще овес не переспів,

Сядуть всі до сонечка передом.

Хай би ще було не по теплі,

А з дощами щедрими, грибними,

Танцювало б літо у брилі

Та Петро й Павло, й чаклунка з ними…