Мох
100171
Далеко між гір у нетрях зелених
Там, у величних й прадавніх лісах
Розкинулась рівнина усіяна мохом,
Що зберігає магії прах.
Смарагдовий мох у собі криє силу,
Даровану магом величних висот.
Що за життя сіяв людям страх і могилу,
Вправно криючи тінь благородних чеснот.
А коли ти наступиш на мох цей, незвичний,
То на мить відчуєш силу того,
Хто на галявині в кулі терновій, навічно
Скутий, допоки доля не розбудить його...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯