Байка "Свиня в гостях"

День 647 (02.12.23)

Напросилась у конюшню

Свинка якось в гості:

«Притуліть мене хоч на ніч,

Мезнуть сильно кості.

Та й дідусь один шукає,

Хоче сала трохи.

Вже спіймати як, не знає», -

Коні чують вздохи.

Коні добрі та чутливі

Гостю поселили.

Не дали померти в зливі

Спати постелили.

День живе, як в себе вдома,

Другий та десятий.

Поросят свиня свідомо

Народила в свято.

Попросила їй звільнити

Місця на конюшні,

Бо їм стало тісно жити,

Що ж - прохання слушні.

Коні збилися у купу,

Щоб звільнити місце,

Та свиня товче їм в дупу,

Хоче далі влізти.

Зрозуміло, від порядку

Сліду ані трохи.

Не конюшня, вже свинарник,

Коні для них - лохи.

За нахабством за свинячим

В чергу можна стати.

Вереск всюди поросячий,

Хоч тікай із хати.

Свині довго не вагались,

Запросили в гості

Всю рідню, щоб копирсались

Та ставали товсті.

Попросили вийти коней

Зовсім із конюшні,

Бо свиня від злості стогне

Бач, хороми душні.

Не конюшня, геть свинарник

Через тиїх злиднів.

Хто ж коняці був порадник?

Свині миловидні.

Вже пора копитом в рило,

Щоб могли відпо́взти,

Свині ті, що надурили,

Потребують помсти.