Зима
000101
Знов задощило, мокро слизько.
Як підсковзнусь упаду низько.
Болото , південь , неспроста.
Це знов зима прийшла в міста.
Таке воно сумнівне діло,
Коли додолу паде тіло.
Добряче, як в мякий сніжок,
Коли по вуха кожушок.
А як немає снігу, мука.
Лежиш в багні, як та свинюка.
Лиш що не рохкаєш, в багні.
Бо все ж не родич для свині.
А серце хоче завірюху,
Та ще добрячий морозець.
Ще б мандаринку під ялинку
Та з хроном смачний холодець.
Тоді б душа моя співала.
Вона в теплі а сніг в обличчя.
Зима коротка снігу мало.
В життю бувають протиріччя.
© Андрій Абрамов ( Onra Onra )
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯