Зима

000101
Публікація: 04.12.2023
Вірш
В процесі

Знов задощило, мокро слизько.

Як підсковзнусь упаду низько.

Болото , південь , неспроста.

Це знов зима прийшла в міста.

Таке воно сумнівне діло,

Коли додолу паде тіло.

Добряче, як в мякий сніжок,

Коли по вуха кожушок.

А як немає снігу, мука.

Лежиш в багні, як та свинюка.

Лиш що не рохкаєш, в багні.

Бо все ж не родич для свині.

А серце хоче завірюху,

Та ще добрячий морозець.

Ще б мандаринку під ялинку

Та з хроном смачний холодець.

Тоді б душа моя співала.

Вона в теплі а сніг в обличчя.

Зима коротка снігу мало.

В життю бувають протиріччя.

© Андрій Абрамов ( Onra Onra )

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі