Подвійний гріх

День 649 (05.12.23)

Війна - це гріх того, хто розпочав,

Дозволив руйнувати та вбивати,

Хто знав, куди іде, про гріх цей знав,

Не зупинив, не став ніц зупиняти.

Хто за рублі погодився вбивать,

А інші, щоби вийти на свободу.

Убивцями усім їм довелося стать,

В росії завели оту цинічну моду.

Про Бога гомонять та славлять там війну,

Благословляє сам священник на убивство.

Шукають в нас фашистів та, навіть, сатану,

Але в кремлі живе, насправді, той нечистий.

Замало їм гріха убити на війні,

Вбивають мирний люд, катують та ґвалтують.

Ще «допомога» ТА від «близької рідні»,

Як носить їх земля, чому такі існують?

Є правила війни та не для них вони,

Немає заборон в московському болоті.

Від «допомоги» тої нас, Боже, борони,

Допоможи всім нам та світовій спільноті.

Беззбройних розстрілять, що здалися в полон,

Подвійним є гріхом та москалям байдуже.

Не втратять апетит чи настрій, чи то сон,

Їх не хвилює гріх ні трохи, а ні дуже.

Відбили хлопці вже назад отой бліндаж,

Де не було БК, що вимусило здатись.

Усі ті палачі відправлені в тираж,

А хто за цим стоїть, не важко здогадатись