МИКОЛАЙ ІДЕ ДО ТЕБЕ

Прислухаюся і чую в тиші ніжний передзвін.

Мабуть, ніч виймає зорі із холодних скринь своїх.

У сузір'я викладає на небесний оксамит,

а Чумацьким шляхом срібним

Миколай до нас спішить.

Поміж хмар, сьогодні пішки, без великого мішка,

Щоб не бачили шахеди і смертельні БПЛА.

Та хвилюється Старенький, добрий Гість наш іздаля,

Знає всі його чекають, кожен з нас чиєсь дитя.

І до тебе теж загляне, хоч на хвильку, хоч на мить,

Буде ранок веселішим,

Коли фантик шелестить.)