Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #зорі (34)

Чому тікає ніч

Місяць, як вітрило над кораблем,

Нісся на крилах ночі

В шкарлупці горіха,

Що впав з висоти та розбився на маленькі шматочки.

Його несе, його хитає, його гойдає у морі світла,

Але місяць посміхається,

Хоча він і стає сірим і майже непомітним,

Як мара, яка вийшла з лісу в сонячний день.

Течія все несе – і не видно кінця,

В той час як місяць розмотується зірками.

Нитка видніється ген-ген далеко у небесах,

Нагадуючи дорогу з тисяччю ліхтарями.

Там водоспад! Бережись!

І падає човник згори, грозячи зламатись.

Але раптом зникає вітрило, і човник вже просто гойдається на воді.

Це місяць, немов веретено, з себе всі нитки разом скидає

І зникнути серед інших зірок чимшвидш поспішає.

Ніч тікає, ніч тікає від людей,

Таких невдячних, не здатних побачити суті,

Що сховали її велич від сотень, тисяч очей,

Змогли голос вітру заткнути.

Дім ти швидко замикай,

Велосипед чимшвидш хапай

І несись, несись, несись,

Доки з міста не втечеш у ліс,

Де немає зовсім світла,

Але пахне прохолодою.

Там ти зупинись й принишкни,

Щоб пройтись повільною ходою.

Зазирни у ніч, немов немає нічого важливішого в житті,

І відчуєш, як стає легше на душі.

Там човен гойдається під вітрилом з зірок,

Там місяць у небі заплутався серед тисяч стежок,

Які утворили його ж нитки,

Які докупи йому до ранку потрібно зібрати.

...

Дарія Гульвіс(Денисенко)
18+

Наші ночі вже стали днями

Наші ночі вже стали днями.

А нас ковтають життєві драми

Зібрали свої зламані старі хрести,

Кохання, чуєш, Воскресни, Воскреси!

У руках моїх твої планети.

Губи мої - зорелети, язик - комета...

На ліжку нашого чумацького шляху

Я до тебе дотиком котика іду.

Падаю, припадаю. Молюсь.

Воскресаю! Воскресаю!

Я – диявол твій, пророк-месія

Ти – мій бог, моя надія

На грудях цілунками малюю

Сонце своє, тоті Зірки твої...

На одній орбіті танцюємо удвох

Розпечені-запечені,

слова вулканами тремтять.

Зриваємо чорниці уночі,

покриті дощами, ціловані,

кажуть, гріхом.

Ми вільні самі собі,

бо наш рай там, де ми!

Рахую родимки від шиї до стегна.

Ти готова, Кохана моя?

Вже на твому животі

моя щетина, мов грабельки -

збирають листя мурах твоїх.

Пальці між пальцями проринають.

Вони ж усе знають, вони знають.

Де вони будуть та коли,

і розплетуть свої замки.

А далі?

Наші руки зміями один одного обплели.

Я так хочу в тобі прорости,

об'єднавши наші світи.

А там?

Тендітне поле,

Яке з оре мій язик.

Пірнаю у водоспад.

Так-так! Так-так!

Ти раз у раз ковтаєш подихи мої

Я на тобі, ти - на мені!

Ноги між ногами -

мов мости між берегами.

Хочеш, я більше не відпущу тебе

до тієї самоти, що прив'язала мене?

Хочеш, тебе сховаю у своє життя?

Хочеш, я візьму ще нам вина?

Хочеш, я вип’ю усю тебе до дна?

А що залишу?

Залишу наші імена…

У спітнілих тілах…

Тук-тук, тріпочуть серця.

Ти – моя, ти – моя!

Я… твій, одвічно – твій!

Але, ти моя…

«Коханий!»

«Жадана… моя!».

/13.03.24./

P.S. Це мій перший еротичний вірш. На нього надихнули троє людей: вірші про кохання Ігоря Снятинчука (https://arkush.net/book/13406 ), журливий вірш Дарії Денисенко (https://arkush.net) та Ерілур (https://arkush.net/user/2915), яка скинула мені демонську музику.

От і народилося моє маленьке еро-чудо, яке має трьох хрещених батьків.

...

Oswald Artman

Небо зоряне

... А небо зоряне - зоряне,

схоже на поле зоране,

срібним зерном засіяне,

вічне, вільне, замріяне.

Місяць – самотній соняшник,

Шлях Чумацький – немов рушник,

що наречена вишила

і на ріллі залишила.

Хто ж наречений, ніченько?

Синій туман над річкою?

В полі вітряк окрилений?

Дуб у степу похилений?

Хто тебе, нічко, любить так,

що не лякає й самота? –

Мріє, щоб ти подала рушник

місяць, твій вірний соняшник...

16.03.2023

...

Музика

І підмете конвалії двірник

День догорить,

мов спалений сірник.

На полонину

висиплються зорі.

Уста у темряві

шукатимуть тебе.

Відчують смак

засушених конвалій...

А ти все далі,

далі,

далі із моїх снів

виштовхуєш себе.

Я загубився

в темнім коридорі...

І підмете конвалії

двірник.

...

Назар Скалюк (Марко Войт)

Золотими зорями

Вечір згладжує гострі кути,

Все рівняє, вкриваючи мороком.

От куди тут підкажеш іти,

Щоб лишитись ні другом, ні ворогом?

Ворожити на чайних листках,

Чебрецевих засушених стеблах.

Забувати тебе у містах...

Забувати? Чи, може, не треба?

Приспів:

Золотими зорями долі наші

Десь розкидані в чужих сузір’ях,

Не змінити їх уже і то на краще,

Крила наші повтрачали пір’я.

Золотими зорями долі…

Десь розкидані. Шляхи незвідані.

Золотими зорями долі

Десь розкидані.

Свої нерви збирати в кулак.

От якби моїй волі ще й сили!

Бачу в кавовій гущі знак -

Не новий - корабель, вітрила.

Звір міфічний, як кіт, тільки лев,

Попри морок шукає у морі

Той кораблик з новим королем -

Happy end багатьох історій.

...

Сафі Байс

у чканні хуртовини...

...і співи зим в ночі печалі

у заколисаних снігах

льодовим видзвоном звучали

та милозвучно на балах -

бали влаштовують метілі

ошатні, рухами стрімкі

та дивовижно сяйнобілі,

у танці жваві та легкі.

але пісні в ночі печалі

господарюють нині тут!

зірки зажурені в мовчанні,

повз місяць хмари сумно йдуть.

ця тиша тисне аж на скроні...

і не забутися у сні.

в ночі лежиш немов у схроні,

який звисає на струні.

і вітер крутить схрон, хитає,

ховає світ у чорний лід -

в полон, в недолю огортає,

до волі щоб урвати зліт...

... в таку ось ніч - ясну, зимову -

завжди чекаю веремій,

як заметуть печаль безмовну

сніги танцюючих завій..............

...

Ем Скитаній

Мрії

Ти мрієш зорями ясними,

Що вічність сяють нам з небес.

Багато їх, та поміж ними

Чорніє безліч справ і меж.

Бува заходять і за хмари,

Не видно їх у світлі дня,

Що там за Місяцем за чари?!

Які із мрій він затуля?!

Наївно зветься зорепадом

Те, що не родич тим зіркам.

Бо мрії швидко не згасають

Й в сузір'ях ваблять очі нам.

...

Легрей

Кути

СЬОГОДНІ і є вічністю...

Падає небо уламками снігу,

Тихо чекає, що при́йде весна.

Сірі кути не стидаються бігу,

Люди ж тікають, коли німота.

Стіни стають безумовно-чужими

І все ще надію шиповано ллють,

Аби зрозуміти, якими сліпими

Бувають події і вся їхня суть.

А сховане кане у морі жадання,

Падає в тиху, невинну журбу.

Сильнішим за правду є тільки зізнання

І вміння сказати одвічне,- Люблю.-

Зорі все также невинно співають...

Аби лиш почути їх стишену лють,

Поки вони ще ніяк не згорають

У думі про те,.. що навічно заснуть...

07.02.2024

...

Сара Ґоллард

Казкова ніч

Я відчиню вікно-

Хай пахнуть квіти:

Конвалії, фіалки і бузок.

І ніч п`янка хитає

Тихо листя.

Сріблиться дим,

І хочеться в танок.

Сто років я не танцювала!

Ти запроси мене і закружляй!

Ця ніч, казкова і жадана,

Тримай мене, не відпускай!

Пливуть над нами срібні зорі.

Колише вітер згусток давніх мрій…

В цю ніч ми- юні і бадьорі.

На цій планеті вічній і земній.

...

Тарасенко Вікторія

«Коханням. . , під зорями»

***

«У  сяйві,  небеснім,  цілунку»

***  ***  ***

Мерзнуть  губи  --

У  сяйві  небеснім

Цілунку,

Де  під  зорями,

Разом,

Тільки  --

МИ...

Все  пройде,

Непомітно,

В  гатунку

Вищих  сил

Досконалості  --

В  переоцінках

Єдності

Оцієї  тьми,

Але...

Зійде  сонце

У  грудях  --

Твоїх,

Як  моє,

Щоби  знову

Зігріти  дарунком  

Своє,

Як  би  ніжним

Дотиком,

В  цілім,

Що  святиться

Пустотою  --

Серед  мертвого,

Бо  тепер  --  живим

Коханням,

Лише  --  вздри  :

Мерзнуть  губи,

У  сяйві,  небеснім,

Цілунку,

Де  під  зорями,

Разом,

Тільки  --  МИ...

---------------------------

24.03.2021-08.02.2022;   

Paris  (M°  13  /  A  /  a)

==========================

Aвтор: Катинський Орест

адреса:

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939988

==============

...

Катинський Орест

Зорі

Ввечорі я зорі розглядаю,

Нічого кращого нема,

Ніж біле диво, і до краю,

Чому ніхто їх не сховав?

Нікого поряд не тримаю,

Я сам їх вдосталь на дивлюсь,

Кого побачу — покараю!

З людьми я більше не ділюсь.

Навіщо їм ті зорі треба?

Вони не знають їх ціну,

Хай дивляться на синє небо,

І хмарку десь, всього одну.

Залишу в спогадах для себе,

Про світлий день та метушню,

Мені то більшого не треба,

Я зорі більше всіх люблю.

...

Юдник

Вікна в небо під ногами

Дивись яке красиве небо!

Ось зорі, Місяць і хмарки.

А як торкнутися до нього,

Розходять хвилями круги.

Ні, я не дурень, розумію,

Що і до чого в наші дні.

Та навіть опустивши очі,

Побачу гарне у багні.

Отак простісенька калюжа

У собі містить космос й волю,

До котрих я торкнутись можу

Своєю власною рукою.

А ось пірнає промінь ранку

І гордо плине жовтий лист,

Птахи літають коло Сонця,

Тварини п'ють і мочать хвіст.

Універсальна то є річ -

Углибленя для крапель з неба.

І в день воно, і навіть в ніч,

Зверта увагу нас до себе.

...

Легрей

Сон

Надворі одні гучні дитячі голоси,

Та десь неподалік, у лісі, поруч,

Одна дитина щось ніяк не збудеться туги.

Це та малеча, що побачивши зірки,

Не рахуватиме а лиш згада батьків,

Засне, не та буде страждати, адже

"Зірки на те і світять там, вночі,

Щоб ти та я могли під ними спати."

Достатньо їй згадати слова мати,

Та мирно, мирно спочивати.

...

Облиш

МИКОЛАЙ ІДЕ ДО ТЕБЕ

Прислухаюся і чую в тиші ніжний передзвін.

Мабуть, ніч виймає зорі із холодних скринь своїх.

У сузір'я викладає на небесний оксамит,

а Чумацьким шляхом срібним

Миколай до нас спішить.

Поміж хмар, сьогодні пішки, без великого мішка,

Щоб не бачили шахеди і смертельні БПЛА.

Та хвилюється Старенький, добрий Гість наш іздаля,

Знає всі його чекають, кожен з нас чиєсь дитя.

І до тебе теж загляне, хоч на хвильку, хоч на мить,

Буде ранок веселішим,

Коли фантик шелестить.)

...

dracena72Natalka

Відкриємо зорям малесенькі очі

Давай покатаємось разом на скейті,

Гулятимемо до довгої ночі!

Згубились разом в проникливій темряві,

Відкриємо зорям малесенькі очі.

Сховаймося в тиші від інших істот,

Поринемо в світ жаданих думок,

Вилиймо душу один перед одним,

Скажи вже про те,що сказати так хочеш.

Поділююсь я з тобою,що кохати не вмію,

Не вмію любити людей я близьких.

Сховаюсь від них під малесеньку ковдру,

Ця ковдра слугує прихистком надій.

Сподіваюсь на те,що вони не покинуть,

Після мого сказáнного ні..

Не хочу я стати для них жахливою,

Просто не вмію любити. Так й ні..

Сказав мені якось,що не покинеш,

Не важливо як боляче стане тобі,

Сказав що під ковдрою не залишиш,

А станеш новим прихистком надій.

— Я також любити нікого не вмію,

Тікаю від того,що серце болить,

Картає душу,ховаючи мрії,

Щоб не показати як в менí щемить.

Сховáймося разом від інших людей

Від інших істот та переживáнь

Поринемо в забуття наших мрій

Поділимось страхом та станом своїм.

Відкриємо зорям малесенькі очі,

Нехай понесуть їх у вирій подій.

Ти знаєш, що лиш одногo я хочу,

Це бути з тобою

попри невміння любить.

...

Вереснева Донна

Не сняться сни

Не сняться сни,

Не снишся ти і просинь,

Що наче острів

Ставши відколись,

Складаючи із форм і рис твоїх

Оголену і випещену осінь.

Триває спринт.

Затягується небом.

Туман спадає, день

Спадає, ніч.

І на футболці в тлін затертий принт

Твого ім'я, яке складали зорі

Своїм яскравим сяйвом.

Геть біжать: в пейзаж,

Дорогу, шприхами і далі

Летять по колу циферблатних справ

Короткі стріли, пошуки невдалі,

Відкинуті холодні імена.

І правда, —

Не сняться сни,

Не снишся ти і — досить.

Туман спадає, день

Скидаєш в піч.

І легко так, і легко, і непросто

Любити не привласнюючи ніч.

22.10.2021

...

Володимир Каразуб

Сто тисяч зір

Коли зберу сто тисяч слів-лампад,

Примружних сонць, сто тисяч зір у ночі,

Як сяйво їх розлиється в строфу

З саду мого зігнавши поторочі

Жаских бешкет;

Примари тих хто був,

Хто затаївшись в закамарках саду,

Приткнувся в ніч, сховався і заснув,

Від сонця не чекаючи розради.

Коли вогонь над садом загорить,

Сто тисяч зір відібраних у ночі

Прикрасять крони спогадів моїх,

Замерехтять в саду, замироточить,

Любов моя, любов усіх хто вмить

Прокинувся і виспавшись досхочу,

Відкинуть тінь позаду, і в сльозах

Відважаться віддати погляд сонцю.

07.09.2021

...

Володимир Каразуб

Перезавантаження

Зорі повисли на небі, а небо – висне,

В системі старого заліза не тягне проц,

Лагає картинка і сиплеться відео висі

І в чорну безодню провалюється монітор.

Ні байту твого цифрового зображення. Інфо-

Причина забута в інфопотоках, і ти

Усе ще вдивляєшся в чорний екранний фон, і

З якого надієшся вирватись та піти –

Далі –

З'являється небо і сонце магнітного диску;

Вантажиться день, вантажиться гра і сейв,

І ти починаєш із місця в якому зависнув

Пейзаж, що назавжди без неї, без неї, без...

26.10.2021

...

Володимир Каразуб

побачення...

браму недбало навстіж відчинену,

двері відчинені не зачинив -

так запросив ти зоряний простір,

час у безмежності в гості зманив

до хати, в руїну, в якій нема даху -

посеред неї дві лави та стіл.

і на одинці із зорями в часі

ліри торкнувся серед сузірь -

слава в мелодії святом проллється

в безум кохання, світанки та в ніч.

тільки у болях спогад тьмяніє,

губиться в луностях відчаю мить... -

тисне на мізки отрутна сучасність,

зненависть і зрада, цинізм сьогодень...

і хата охайна розбита та вбита,

обпалені стіни в жертовній крові...

...що ж, ти хотів і ти повернувся,

поріг перейшов у роздумах, в журбі -

адже ти скучив за ґанком і садом!

як добре, вважав ти,

ввійти у свій дім...

...

Ем Скитаній

Місяць та його слуги

Шовкова сукня, перли у волоссі,

І темна ніч, не видно ні зорі.

Всі хто кричав, мов стали безголосі.

Стали рабами, хоч були царі.

Вночі всіма лиш ясний місяць править

І слуги його - тисячі зірок.

Лише вони на шлях додому вкажуть,

Лише вони підкажуть, куди ступити крок.

Між тисячма сузірь та тисячма галактик

Там буде та, що вкаже тобі шлях.

Вона світитеме тобі так ясно,

Що бачитиме це уся Земля.

А пам'ятаєш як під цю зорю,

Були закохані та мандрували босі.

І світло місяця, яке я так люблю

Виблискувало перлами в волоссі.

...

Svitlana.Turchuk

Твій небосхил у зорі покладу

Твій небосхил у зорі покладу

Ти спи. Тобі наснитись я бажаю

Без дозволу у сон твій увійду

На ліжко біля тебе сяду зкраю

До вуст вустами ніжно доторкнусь

Вони я знаю пахнуть пелюстками

Лиш в сні твоєму я назад вернувсь

Із довгих літ осібними шляхами

Тобі присниться - цілим ми одним...

Та є кінець у казки ти проснешся

І скажеш: "Все пройшло як сизий дим"

І сну своєму гірко посміхнешся

В ту мить нестерпну, в ішому краю

Те що не вмерло відлунить сльозою

Сумну відчувши посмішку твою

Вернусь я в наш незбутній сон з тобою

В. Самотар 9.10.2023

...

Vladimir Samotar

Золотий попіл крил

Зів’ялі троянди хилячися чорніли

На столі де ключі і кілька монет.

Нічні небеса за вікном туманіли

Ховаючи похилий чийсь силует.

І хотілось додому, хоча там і був,

І хотілось мовчати, хоч то і робив.

І хотілося дихать, неначе втонув,

І хотілось вернути, хоч сам і лишив.

Чорнило розлилось на конверті-папері,

Розлилось всередині й перед очима.

І на замок закриті кімнатні двері

Та нікого нема за тими дверима.

І в погоні за мріями зірки так летіли,

За ними згорали, зриваючись вниз.

Якби ж вони мали золоті тії крила,

То може б не гаснули в чужім морі сліз.

(Буду дуже вдячна за підписку на тг-канал "Листи до туману \ Єлена Окс", бо це дуже важливо для мене!)

...

Єлена Окс
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Привіт, Аркуш і талановита спільното!Аліса Корж
20.05.2024
Всім привіт! Раз вже вирішила вести тут блог, то треба, мабуть, представитись) Мене звуть Аліса і я ... Детальніше
А у нас перший учасникКнигоманія
19.05.2024
У конкурсі "Любов, смерть і некроманти" з'явився перший затверджений учасник. Чому тільки один? Спра ... Детальніше
Ілюстрації до прологуЄва Лук'янова
15.05.2024
Привіт усім! В минулому блозі обіцяла зробити візуалізацію до прологу моєї нової книги "Коли сонце н ... Детальніше
Чорничні ночі Leila Holden
21.05.2024
Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
Про романтику 😉Аркуш
20.05.2024

А як у вас з романтикою в непрофільних творах? 😉

... Детальніше
Квантове вгадуняткоЯрина Мартин
23.12.2023
Текстів на Квантовій Україні щось мало, сподіваюся це зміниться, а поки решта авторів дописують, щоб ... Детальніше
На Аркуші вже:
10962читачів
125334коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: