Пройшли літа

Пройшли літа, вже зморшки під очима

Днів звичних доказ і палких страстей

Так сталось, що не я - други́й мужчина

Став рідним батьком для твоїх дітей

Настирна думка в юнь щасливу в’ється

І може статись, що в один із днів

Мені дістати дороге прийдеться

Із глибини не згаслих ще вогнів

Я оповідь складу епістолярну

Про дві весни із нашого життя

Згадаю погляд твій сумний, останній

Що у душі зберігся каяттям

І лист тобі пошлю я у конверті

(«Тебе шукаю» - замість всіх адрес...)

Його у передмить моєї смерті

Поштовий ангел принесе з небес

Минає час поспішно, безупинно

І мудрі ми - навчились вже прощать

То ж , може статись, наші ту хвилину,

Весня́ним щастям, очі заблищать

В. Самотар 11.9.2023