Розірвані у клоччя хмари

000110
Публікація: 12.12.2023
Вірш
В процесі

Розірвані у клоччя хмари

В мигтючий впали небоспад

Юнак вклалав в сплетіння марив

Слова гарячі невпопад:

«Злодійка куля - йди до чорта...

О пити... Мамо вбий жагу»...

Роздерта плакала аорта

Червоним маком на снігу

Привидилась кохана Настя

Дівча з високих полонин

Спурхнуло з вуст цілунком щастя

У приморожений полин

Тремтіла в серці порожнеча

Небес осібних чувся звук

Останній подих ... Холоднеча...

... І перший крок до Божих рук

В. Самотар 7.9.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі