Помста

Ти вб'єш мене цієї ночі,

А я тебе під лунним сяйвом.

Я полежу в труні медовій,

А ти із кров'ю в ліжку будеш.

А пам'ятаєш перші ночі?

А пам'ятаєш першу кров?

Тоді ти вбив моє життя,

Тоді забрав мою ти душу.

Та все одно тепер мені,

Чи будеш ти мене кохати.

Чи буде погляд твій на мене,

Лише на мене, не на неї.

Тепер я блідно-шкіре тіло,

Тепер я призрак без душі,

Тепер ти маєш все багатство,

Тепер все як повинно, так.

А ти не зрозумій, чому то зеркало ще тут,

Чому його ті не прибрали,

Чому там я знаходжусь, а не ти,

Чому прийшла я тебе вбити.

Тепер вже пізно, вже біда,

Ніяки гроші не врятуюсь,

Ніяка допомога не прийде,

Ніхто не зрозуміє, де пропажа.