Кривавий і жорстокий заведія
Кривавий і жорстокий заведія
Злочинних війн, крадій людських життів
Брудна, безглузда, з придур’ю росія
Рабів країна й кровожерних псів
З утроби хижої ти виродків зригала
Холодних вбивць народжених в кремлі
Душа твоя катів благословляла
Якщо ти душу маєш взагалі
Розбиті долі і розбиті хати
Сирітські сльози й сльози матерів
Несе твій руський світ, гнилóпихáтий
Світ тьми, химер, убивць і упирів
Навіщо ти приперлася до мене?
Ні жать ні сіять не навчéна ти
Якщо ти й сієш , то свій мір скажений
Ще й мобікми загаджуєш грунти
Твоєму не дивуюся нічому
В мені свободи іскра ще жива
Серпом і шаблею в краю степному
Почну за вічне і святе жнива
І не притемнений, не втомлений зневір’ям
Задля буття я в ратний стану стрій
Твою жадобу , злобу із корінням
У хижий рот назад запхаю твій
Як українець, я зродивсь для того
Щоб темряву від світла відслонить
Пройти випробувань важку дорогу
Щоб під щасливим сонцем вільним жить!!!
В. Самотар
9.3.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.