Я той у кого щиру мрію вбили.

Я той у кого щиру мрію вбили.

У кого корінь вирвали з землі.

Я той у кого сльози душу вмили

Лютневим днем блукаючу в імлі

Не скорена моя слободна воля

Дорога ввись – не втеча до зірок

Щасливим був на ріднім житнім полі —

Як Самотар карбую в світі крок.

Старий не тілом, а старий роками

Не жах, не страх – себе переборов

Те, що зробить не встиг двома руками

Між жорнами в душі перемолов!

А там в душі вовк степовик десь виє

Він заблудивсь в руїнах анфілад

Душа мій вірш у сірий день сповиє

І проклине в нім грюкіт канонад

Серед зими, коли бракує сонця

Долаю я вчорашнє в боротьбі

Під плач небес, самітним барбізонцем

Весну малюю завтрашню в собі!!!

В. Самотар

19.2.2023