Сонет V

Вся каверза у тім, що дух — дворушник

Перед собою бачить те, що є

І вибравши до серця вкрай насушну

Любов, свій розум іншій віддає.

Або навспак зробивши хід кмітливий

Він пішака вбирає у ферзя,

Тоді ж шукає втрачену можливість

Де щастям омивається сльоза.

Він мучиться у сумнівах дошкульних

Не знаючи, як краще до пуття,

Чи ввергнути себе навік у чуйність

Чи вибрати роздвоєне життя.

І тільки вік сповільнює порив,

А смерть довершить те, що сотворив.

25.12.2023