Лами

Ми, мешканці сіла Горні Кижгі — народ простий. Лам пасемо та вовну з сиром сусідам продаємо.

Кожен день стада гоняемо, лам на вовну постригаємо, молоко доїмо. Напередодні Ілька- пастушок стадо до дому гнав, да в яр впав. Ось не було там ніколи ніяких ярів. Хотіли вже іти розізнати, що там та як, але ось загадка - земля як колись, рівна. Тільки мерехтить щось червоним. На це ми увагу не звернули

Кожен тиждень на випас гоняемо. Жорстку вовну сбриваємо, да молоко дивне, з сірою жилкою доємо. Дивний у нього смак став, наче виделку зі срібла в ньому забули. Але нічого, народ наче не хворіє, та і сама худоба непогано себе почуває. Тільки їсти почала менше і непокоїться чомусь. Ще Ілька-пастушок занедужав, молоко все просить. Випиває чарку— і до лам своїм побігти намагається, тільки вони йому і потрібні.

Кожен місяць стада на випас гоняемо. Лами дивні стали, дичиниться, вже не стриноженими не подоїти, вовну всю загубили. Молоко вже не з прожилкою, вже повністю металом віддавати стало. Люди без нього жити не можуть, сир не робимо, так п'ємо. Голова гонця в місто відправив, за магіком. Але безладно, не повернувся наш гонець. Ні з допомогою, ні сам. Людам та тваринам вже зовсім худо стало, тіла почали мінятися. Лами, годувальниці наші, в стійлах бьются, від корма відмовляються, ледь ланцюги їх тримають. Але надій такий як і колись був, якщо би прокисало воно — сира не на однин рік запаслись би. А голова наш помер повесні. Старий був і молока не пив.

Кожен рік стада на випас гоняемо, а частіше їм і не треба. Хутро чорного скла збиваємо, срібне молоко доїм. Народ кремезний став, теж почитай без їжі обходитися став, тільки молоко часто п'ємо. А те що одни кістки та шкіра залишились і кам'яною лускою заросли — це нічого. За межою і не такі страхіття живуть, і нічого. Ми чим за них гірше? А Ілька-пастушок тепер наш новий голова, сам на ламу походити став, а вони йому тим самим відповідають, за отця свого приймають, Ми, мешканці сіла Горні Кижги — народ простий, Хтонських лам пасемо, та скляне хутро з ртутним молочком за межу продаєм.

***

« Звіт номер 372: Експерименти по контрольованим проривам Хтона завершились повним успіхом. Змінена територія — 3.5 полетів від центру прориву. Вся фауна і флора змінена, недра переродились таким самим же чином за хтонським зразцем. Зміни в радіусі 1.5 полетів стались в повну силу і стало. Далі спостерігаються градієнтні зміни, що сходять нанівець до межі припущенного радіусу 3.5 полетів. Також, в радіус сталих змін потрапив потрапив населений пункт Горні Кижги зі всіма мешканцями і худобою. Місцева влада не в курсі подій; єдиного гонця з новинами ми перехватили, а єдиний шлях— перекрили псевдоприроднім паводком, повністю ізолював поселення від зовнішнього світу. Зараз з ними імітується торговля новими благами, зразки яких прикладені до рапорту. А саме 2.3 чаш ртутного(срібного) молока і тюк так званого "скляного хутра". Кінець звіту. Комендант п'ятого дослідницького форпосту основного плана"

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.