Тепер там одні тільки корені

Туман тік як бездонна ріка, зливався в течії і знов розпадався хльосткими щупальцями. Сяяння отвіра в темряві явно не вистачало, але всеж поверхня туману підсвічувалась променями що згибались навколо та проміж міріадів лінз, ставших однієї, і кожна ця лінза колись була малим оком і зіркою і небесах Грота. Кирдаза. Вона розуміла, що це останні зірки, і що з кожним подихом їх залишається все менш. У неї був шанс злитися, стати ще одним старшим духом і розчинитися в богі більш складного та страшного, але.. вона не бажала бачити того, що станеться з її смертними дітімами. А тепер вона лише бажала подарувати їм спокій, швидке вмирання, дозволив очам-зіркам тихо рушитися вниз в "матеріальний" світ дерев та степу, увлекти за собою шмаття туману. І ця вода ссушить землю, разгладить сушу як дошку згладжує рубанок ремісника, разом винищуючи все живе під її поглядом.

А що до неї... вона розуміє наскільки негідно вчиняє, наскільки невиправне її рішення, що вона мала вчинити інакше, але Хтон лише посміявся її в обличчя натягнувши личину Іваша-птахоящера. Щож, рішення це прийнято, але ній не заперечить її право скрізь сльози дивитися на його наслідки. Як знати, може Хтон зажаліється та подарує покій і її? Інших же богів він розсіяв в порожнечі зламаними каркасами, голодними духами без живлення на смертних, готовими кидатися на все, у чого є хочаб подоба души, самості або Даунарем зна що ще? І звідки вона знає, хто такий Дуанарем?...

Остання думка і ось вже вона летить вслід за останньої своєї зіркою, відчуває як її тіло розвіюється квантовим пилом, що змішуючись з туманом проростає деревам вверх. Щоб прожити цю розпач знов зібравшись гнилим м'ясом в мороці над Туманим Степом.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Акаде
12.04.2024 14:09
До частини "Тепер там одні тільки корені"
Вітаю з Ланцюжка відгуків! Дивна та дуже нетипова історія, навіть не знаю як правильніше описати і передати всі свої враження ввд неї. Про те що тут буде щось хтонічне та дивне я підозрювала, але думала чомусь поьачити єдиний сюжет, якийсь вступ та трохи світобудови - а не зовсім окремі-самостійнй замальовки, які лишають більше питань ніж відповідей. Мені дуже подобався ваш стиль. Оці довгі перекручені речення, порядок слів що був поміняний від звичайного, затягуючи та плутаючи свідомість. А до нього ще й купа дивних слів, наче звичних та схожих на щось наче - а деякі відверто інших, що ви їх аж вказуєте в примітках. У парі місць бачила явно випадкові одруківки, але з усім іншим я щиро не розумію є то навмисні помилки, неузгоджені з підметами дієслова, поміняні звороти та закінчення - чи то така специфіка самої історії, моторошної і незрозумілої.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Арахна од Нагрен
    12.04.2024 20:24
    До частини "Тепер там одні тільки корені"
    Дякую, в саме це я цілила! Ну насправді це вход/проба для читача, яка атмосфера на нього чекає і головне- у мене просто ще не достатньо добра мова, щоб я могла сісти перекладати більш велики та наповнені сюжетом тексти - так що все добре. А так, одруківки скоріш за все просто одруківкі, але якщо вони додають шарму та питань - то мабуть я їх залишу, цхехе
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше