Сонет VI

Ти наче сяйво сонця на сторінці

Що тінь узору кидає мені

На книгу істин, що противна жінці

Та проганяє геть самотні дні.

Якщо відсторонитися від тебе

І жити мовчки далі від страстей,

То послух мій, тобі покірний гребінь

Розчеше блуд волосся та речей.

Чи ж поцілунком я применшу бурю?

Погодившись скріплю кивком союз,

І творячи одну архітектуру

Подалі стану від твоїх спокус.

Можливо світ нічого з цим не вдіє –

Тіка’ в безмовність та все більше діє.

25.12.2023