В кого вірити, як не в себе?
Оповідання брало участь у конкурсі «Квантова Україна», отримало багато схвальних відгуків та зайняло сьоме місце.
У двох молодих науковців сьогодні є привід святкувати. Неймовірний прорив. Не за горами Нобелівська премія з фізики. Світле майбутнє забезпечене. Однак, щось іде не за планом.
8281243
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Олексій Хмельницький31.05.2024 13:40
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Спойлер!
Дякую, що прочитали :) Я думаю вони не стільки відважні, скільки раціональні. Вибору іншого в них немає. А відвага полягає лише у тому факті, що вони від цього вибору не тікають. Хоча, можливо, це одне і теж.
⋯
Олександр Мокієнко29.05.2024 23:59
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Гарна, майже наукова фантастика.
Квантовий комп'ютер для дешифрування. Згадано кубіти, а це великий +
Трошки не вистачило пояснень, що ж саме вони робили, але то нічого, нащо нам ці копіпасти з вікі.
А так все на місці. Зміщення реальностей. Кіт-не-кіт-Шрежінгера.
Сподобалось.
4.
⋯
Олексій Хмельницький30.05.2024 09:15
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Дуже радий, що вам сподобалося!
⋯
Давидкін Микола29.05.2024 21:45
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Мені сподобалося ваше оповідання.
Як на мене є влучання у тему. Відчувається, що герої наші співвітчизники. Ніби й доволі коротке оповідання, але відчувається, що воно у доброму сенсі слова насичене. Сюжет тримає і приємно читається. Сподобалося.
Плюс атмосферний, як на мене момент наприкінці твору, коли кіт спостерігає за падінням чашки з кавою. Я би поставив максимальний бал. Дякую за цікаве оповідання й бажаю вам успіху!
⋯
Олексій Хмельницький29.05.2024 23:31
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Дякую, дуже приємно. Радий, що Вам сподобалося!
⋯
Moonrise Darkness28.05.2024 00:01
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Спойлер!
Твір недописаний!
Тут головні герої зустрічають серйозні перешкоди на шляху до того, щоб зламати російський шифр за допомогою квантового комп'ютера.
Але так і неясно, чи вдалося їм здійснити задумане й до чого призвела розлита котом кава.
З точки зору квантовості, наче все добре продумано.
Оцінка 2
⋯
Олександр Шепітко20.05.2024 21:56
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Ідея непогана, але втілення її - ой-ой((
Трішки ляпів:
В кутку парували баки з рідким азотом та балони зі стисненим повітрям - (Літр рідкого азоту, випаровуючись і нагріваючись до 20 °C, утворює приблизно 700 літрів газу. З цієї причини рідкий азот зберігають у спеціальних посудинах Дьюара з вакуумною ізоляцією відкритого типу або кріогенних ємностях під тиском... а балони з повітрям теж парували?теж парували?)
... кіт... трохи походив навколо себе... - (спробував уявити)) Це через експеримент він міг бути і на місці й водночас ходити навколо себе?)
... кіт обнюхував баки з азотом. Схоже запах йому був не до вподоби... - азот - газ без кольору, смаку та запаху))
Молоді вчені синхронно переводили погляд з монітора на написані від руки лічби. - тут я завис))
...
Одне з правил письменництва: писати про те, що знаєш добре, або не знає ніхто)) У вас жоден пункт не зійшовся))
Ще кажуть, що сумніватися - не гріх. Бо коли сумніваєшся, то шукаєш правильну відповідь (Слава Гуглу!)
Тому творіть.
Успіхів.
⋯
Олексій Хмельницький20.05.2024 22:26
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Дякую за коментар. Вам теж всього найкращого.
⋯
Андрій Касьянюк19.05.2024 18:38
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Вітаю!
Оповідання сподобалося. Перша наукова фантастика яку я читав на цьому конкурсі (з десь 20 творів), котра зрозуміла та цікава.
З того, що не сподобалося, можу назвати: надто маленький обсяг, та героїв - я не розбирав їх. Макс, Олег - немає різниці. І це трохи не сподобалося.
Загалом же оповідання прийшлося до души. Зокрема завдяки трохи драматичному моменту, пов'язаному із назвою твору.
⋯
Олексій Хмельницький19.05.2024 19:35
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Дуже дякую коментар. Радий, що твір сподобався. Зауваження влучне, зверну увагу.
⋯
Орест Сонечко18.05.2024 09:32
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Спойлер!
Вітаю!
Прочитав ваш твір та прийшов поділитися враженнями.
Сюжет: захопливий та цікавий.
Атмосфера: здається, що багато наукового фактажу на мій гуманітарний мозок, але пояснено зрозуміло. Теорія та її подання мені сподобалися.
Структура: чітко та зрозуміло.
Новизна: такого ще не бачив, тому тут плюс.
Помилки: не помітив.
Отже, твір вартий уваги та якісний. Для мені він став просто хорошим, адже навіть сказати немає що. По об'єму коментаря це видно. Дякую за пропрацьований твір!
Бажаю успіху!
⋯
Олексій Хмельницький18.05.2024 11:30
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Дуже дякую за гарний, структурований коментар. Радий, що твір вам сподобався.
⋯
Ігор Тхаревський22.04.2024 08:19
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Це неймовірно, вітаю! Чудова ідея, сила думки, талант оповідача... все зійшлося в цьому творі ідеально. П'ять з плюсом.
⋯
Олексій Хмельницький22.04.2024 09:33
До частини "В кого вірити, як не в себе?"О, дуже дякую, надзвичайно приємно таке почути!
⋯
Катерина Лилик11.03.2024 09:11
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Спойлер!
Читацький оргазм....
Дуже крута оповідка. Бомбезна історія. Відчуття сили людини над природою і над власними бажаннями. Відчуття геніальності цих двох.
Насправді в дусі наукової фантастики, екстриму, пригод і сили людського духу.
Сподобався цей плавний, тихий захід в події і те як вони по гіперболі все більше закручувалися до тотального колапсу. А він би був.
Сподіваюся для першої реальності, де власне і увімкнули той комп'ютер все завершилося відносно добре. У хлопців точно прорив в науці на базі інституту, старих моніторів і балонів з азотом
Чомусь нагадалась новина з центральних каналів, як наші вперше у світі сфотографували атом води.
Дякую. Це було чудово
⋯
Олексій Хмельницький11.03.2024 12:04
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Той випадок, коли комент кращий за оповідання :) Дякую, дуже приємно.
⋯
Костянтин Хоменко22.02.2024 21:34
До частини "В кого вірити, як не в себе?"Як на мене, гарне оповідання)
⋯
⋯
Спойлер!