Сонет VII

120148
Публікація: 03.01.2024
Вірш
Завершено

Це тільки страх накреслює межу

Яку здолати дозволяє хист

Якщо любові пломінь не пожух

І смуток не зійшов у падолист.

Торкнись рукою юності колін

І поведи угору вище них,

Долоню кине юнка у заслін

Щоб жар її збентежити не встиг.

Та тільки дух довірою зросте

І більше світла вкроїть світлотінь

То ближчим стане сонце золоте

Осяявши приховану глибінь.

Але буває й інша глибина,

В якій лиш тінь й не здолана межа.

26.12.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі