Сонет VIII

В тобі я бачу гомінкий вертеп,

Пістряву веремію перед святом,

В тобі не мало витрат і потреб

Але в любові щастя не багато.

Хоч мова в тебе ніжна та пуста,

Хоч заздрю прямоті твоїй прицільній,

Від слів твоїх далекий та вуста,

На слух дешеві та на вид безцінні.

Це дивовижне творення сполук

Вертливих форм і непристойних жартів,

Чіпке мовчання домислів і мук,

Мінливий погляд, що краси не вартий.

Тому домовимось, тобі слова для вух,

Мені ж краса твоїх «примхливих мух».

26.12.2023