Павутинка

Так починалась Вічність: у ганьбі! Афіна всемогутня

через заздрість затаврувала чарами моє прекрасне тіло.

Тепер не двоє ніг-олив тендітних я маю. Вісім! І міцні отруйні жвала.

З розпуки і приниження намарно хотіла перетяти свої жили –

їх не було. Як і рятунку честі.

Тоді до Мойр звернулася з благанням, аби вони мою сріблясту нитку

розтяли, вивільняючи від кари: довічно ткати і висіти у петлі!

Поважні Мойри не дали тій справі ради.

Але, шкодуючи мій хист й довічність праці,

взяли у штат: сукати нитки долі для всіх, хто ще народиться колись.

Тож я, Арахна невмируща – вправна ткаля –

щомиті, кожен день, із року в рік

звивала, зв'язувала і в клуби мотала,

та довшим став зненацька Смертних вік.

І Мойри, відпочивши у відпустці –

купальнях грецьких і в сучасних теплих Спа, –

як у старі часи, неквапом і поважно

розріжуть нитку, що рокує більше ста

мандрівок кулі коло Першого світила.

Я ж мусила змінити форму праці:

відкрити ФОП, знайти інвесторів, платити данину.

Десятиліття – мить! Тепер немає місця,

куди б «Arachne.Net» не досягнув.

В Китаї винайняла кілька корпорацій.

Вони мені тепер прядуть і тчуть,

А для аналізу провідності й вібрацій

Передплатила ШІ (ачи АІ – його по-різному зовуть).

Життя вдалося! Це не Мойри. Просто – бізнес.

І давньогрецький ще й жіночий хист:

робити з примусу приємність. А Афіна

вінірам заздрить, що мені на жвала наростив дантист.