Перемога принца Ерендара

Короля Теренція підступно вбила відьма.

Вона скинула його карету в прірву і сказала: Їдьмо!

Їдьмо, загарбаємо його престол навіки!

Я чекала цієї миті невідомо скільки!

Нарешті відчую корону на своїй голові,

Співатимуть про мене найкращі пісні!

Зла відьма Автала посіла трон.

Кружляли над замком зграї її слуг-ворон.

Ерендар — син короля Теренція з дружиною

Плакали в темній в'язниці невпинно.

Дух короля приходив до них кожну ніч:

Ви маєте боротись пліч-о-пліч.

За нашої славетної країни свободу!

А ви плакати і жалітися взяли за моду!

— сказав він і простягнув їм золотий ключ.

А тим ключем син короля з дружиною

Важкі ґрати вночі насилу відімкнули.

Взяли мечі і сплячих слуг відьомських проштрикнули.

Відчула відьма Автала, що втрачає силу

І кинулась до королівського сина.

Ось ти де, Ерендаре, принц Актанії!

Твоє серце зупиниться, тільки підійди!

Ти — ніхто. Ти — пил. Ну, сюди іди, сюди!

Шмаркачу, злякався? Це ще півбіди!

Твоє місце в прірві. Там, де батькова могила.

Розізлився Ерендар і прокинулась у ньому сила.

Засвітилися очі, підняв він високо над головою меч

Й вдарив ним у серце відьми і закрутився навколо неї смерч.

І ось Авталі-відьмі настав кінець.

А сам король Теренцій більше вже не мрець.

Ожив і знову править королівством Актанія

Зі своїм сином Ерендаром і його дружиною.