Озвись

І час не час, і мед – полин,

Залиш, кажу тобі ці спроби,

Хай правда серцем верховодить,

А темні пристрасті покинь.

Пролий любов на марлю дня

І ніч залишить сірий попіл,

Назавжди спалених утопій,

З яких складається брехня.

І вже коли над ранок ніч,

Складе намисто слів прозорих,

Коли не знітившись повториш

Без зайвих яв і протиріч

Відчуй в собі блакитну вись,

Весни очей чутливу повінь,

Коли безмовно заговорить,

Любов її. Тоді – озвись.

28.12.2023