Λυκάνθρωπος. Вовча

00164
Публікація: 12.05.2022
Вірш
Завершено

Ти відкриваєш лунко двері,

забувши про вчорашній день.

Запріснявілії оселі

шепочуть оди підземель.

Скриплять розламлені крижалі.

Піднявши кубок знань чужих,

ти п'єш вино зі смаком сталі

та стримуєш звіриний крик.

А місяць світить так яскраво,

до танцю кличе двоєдушних.

Ти хочеш приглушити спрагу,

та вовк згризає хліб насушний.

Ти хочеш відшукати зайця,

по лісу бігти вільний, дикий.

То грішне, вже забуте щастя:

вдихати волю - щиро й тихо.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі