Дайте бути
Мені однаково на Ваші повісті,
Мені однаково на Ваші байки,
І там немає ніякої мудрості.
Вони лиш плутають мої думки.
Я би хотіла стати соняхом,
Бути повернутою тільки до світла.
Ловити промені ніжним листячком,
Складати оди до сонячних віток.
Прошу, дайте стати метеликом.
Щоб думки більше не плутати.
Я кружлятиму в небі хрестиком.
Будь ласка, прошу дати відчути це.
Я колись розпадуся зорею,
Упаду і вдраюсь об камені.
Вони тьмяно лежали горою -
Я давитимусь ними у маренні.
Прошу, дайте стати морем,
Битись хвилями об причали,
З моряками ділитися горем,
Веселити дітей, що в воду ноги вмочали.
Я інколи хочу закритися.
Від людей, доріг і вибухів.
Хочу жити сама на острові,
Щоб не було ніяких рухів.
Схоже, я задихаюсь, не дихаю.
Хтось на шиї тримає мотузку.
І поволі без волі згасаю.
І це все. Це кінець мого спуску.
24.10.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.