Відчай

Кому пішли вже ті слова, коли є вІрші?

Вірші передають всі почуття.

І зазирають в потаємні ніші

Моїх думок, всього мого життя.

Я так боюсь ніколи не проснутись,

Я так боюсь зімкнути очі в мить,

Я так боюся довгої розлуки,

Я так боюсь замовкнути на вік.

Ми всі помрем. Це факт, і відчай

В моїй душі палає, то згаса.

Ми всі забиті, наче стадо вівців

І то все стадо разом помира.

Всі ті вовки - то страх гріховний,

Які гризуть нас з року в рік

Всі ті вірші, що роблять келих повний.

Той повний келих відчаю і крик.

09.10.2023