Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #страх (86)

Боюся

Боюся. Кусаю вуста, розминаю

Фігурку себе з пластиліну

У пальцях невинно дитячих. Вмирає

В мені щось наївне безслідно.

Боюся лишитись один у полоні

Зачинених стін. Скам'янілі

Обгризені кості моєї природи

Жахіття нічні не доїли.

Боюся, боюся, боюся та плачу.

Воно приповзе пів на третю,

В руках несучи алкогольну поклажу,

З ноги відчиняючи двері.

Боюся, що знову припреться до мами,

Зачинить завісу у спальню.

Плювати на себе: думки розпинають

Страждання із нотами сталі.

Боюся продовження актів на сцені,

Антракт настає на світанні.

Актори: хто плаче, хто страшно веселий,

Глядач — у безсилім мовчанні.

Боюся, боюся, боюся... Благаю

Звільніть із театру актора! —

Фігурка в руках завмирає... — Негайно!

Потвора повзе коридором...

(Травень 2024 р.)

...

Роман Фещак

Рік закінчився

Стрілку годинника не зупинити,

Днів не вернути, що зникли за рогом.

Страшно - нікого в житті не любити

І не чекати у гості нікого.

Час пролітає вагон за вагоном.

Що буде завтра? А раптом - не буде?

От би єдиним життєвим законом

Стала любов, подарована людям.

Рік закінчився і рік розпочався.

Що принесе він - нам не вибирати.

Страшно тоді, як шукаємо щастя

Тільки в машинах, квартирах, зарплатах.

Радість і біль заплелися між днями

Так, що нікому їх не розділити.

Біль не страшний, він проллється сльозами.

Страшно - нікого в житті не любити!

...

Валерія Матвієнко

SILVA

В хащах моїх страхів

Жахом несе здалеку.

Там навіть спів птахів

В собі таїть небезпеку.

В темряві сірих крон

Вітер зловісний віє.

Чути недобрий тон,

Тіло від нього мліє.

В озері моїх сліз

Тонуть усі відваги.

Там затаївся біс,

Мутить свої розваги.

В тій неживій воді

З ним жартувать не треба.

Душу вкраде собі

І заголосить в небо.

В травах моїх зітхань

Чути відгомін болю.

Лиш серед них ти стань —

Всю поглинають волю.

В цей потаємний світ

Лізти немає сили.

Іншим закритий вхід,

Щоб ту мару не звільнили.

(#поетичний_спринт_3,

Солов'ї співають небезпечні пісні)

...

Amara

Переможна

Страх

Оточив мене млою сірою.

Він

Серце закував в ланцюги міцні.

Крок

Маю я зробить крізь вогонь і лід.

Що

Жде мене за тим я не відаю.

Птаха -

Душа моя вся тріпочеться.

Сил

Не лишилось щоб гамувать її.

Бачу

Я крізь імлу тіні злобнії.

Думка:

Рятуй себе, відступи скорій.

Та

На Тебе, мій Боже, надіюсь я.

Вірю -

В біді мене не покинеш Ти.

Хай

Навіть смерті тінь, зло пекельнеє.

Крок

Маю я зробить, страх перемогти.

Ти

Укріпляй мене, ланцюги пірви.

Пісню

Вклади в уста, пісню новую.

Я

З Іменем твоїм побіжу вперід

Щоб

Повернутися з перемогою.

...

Роман Тихий

GLACIES

Як важко стало кохати,

У серці неначе лід.

І хочеш когось обійняти,

Але весь запал поблід.

Як страшно тепер довіряти,

Боятись сердечних ран.

Чи можна себе відкривати

Й уникнути слізних драм?

Як гірко бути самому

І знати, що це усе.

Коли не потрібен нікому,

Хто душу твою спасе.

Як боляче знову шукати

Й чекати багато днів.

А потім безмежно ридати,

Що так нікого не зустрів.

(#поетичний_спринт_3,

Холодний лід почуттів)

...

Amara

Параноя

Дивні звуки означають,

Монстр в хаті десь гуляє

Дивний погляд у твій бік?

Викликаєш в людей сміх.

Крок у право, крок уліво,

Посміхаєшся ти сміло.

Руки трусяться від страху?

Заспойся вже, невдахо.

Завжди бачиш ти найгірше,

Бачиш світ усе тьмяніше.

Хто тебе таким зробив?

Хто тебе в житті побив?

Що ти геть не розумієш:

Тому монстру й тій людині

Геть зовсім немає діла.

Що ти робиш, чим живеш

І чи завтра пропадеш.

Всім однаково, тож виріш':

Їх боятись зачепити

Чи нарешті вільно жити.

...

grobi

Невідоме місто

Там, де здригаються стіни,

Гучно, та дзвінко, та тихо;

Зверху й на гострих пригір’ях

Ходить страшний повелитель.

Велич його- про розлуку,

Слово, одвіччям знетямлене;

Тихі, віддалені муки,

Звуком світлини пошарпані.

Десь там і стіни заплакали,

І затремтіли, й збудилися;

Спогади ті перелякані

Та й з-під завалів дивилися.

Там повелитель прорік

Про часоплин невблаганний.

Янгол, що був там, утік,

Глянувши в вікна востаннє.

Там, де мовчить людна більшість,

Світ застосовує силу.

Всі мої думи та вірші

Заживо там погоріли.

Я туди не повертатиму,

Не витрачатиму сили.

Мала б думки рятувати я,

Та, далебі, не судилось...

(липень 2023 р.)

...

Віршотвориця
16+

Сповідь: потаємне, болюче...

Я не хотіла цього знати.

Ніколи.

Знати про таке ненормально, а відчувати просто божевілля.

Божевілля.

Я стала трохи божевільна.

Трохи.

Стала.

Я не хотіла цього знати:

Як засинати зі страхом під серцем,

Як підриватись з ліжка посеред ночі,

Що перестала бути глухою

І почала волати не по-людськи.

Я не хотіла знати,

Як стискається тіло від шаленої хвилі

І як звучить розбите скло, що слугувало вікном.

Я не хотіла цього знати.

Я не хотіла знати, чому існує стереотип про масову істерію на гречку у будь-якій незрозумілій ситуації.

Я не хотіла знати, як важливо смакувати момент, коли ти можеш спокійно послухати тишу, і як гірко втрачати таку можливість.

Я не хотіла знати, як це дізнаватися про загибель знайомих і боятися почути це знов щодоби, щогодини, щохвилини…

Я не хотіла знати, як це спати в куртці, шапці та взутті й при цьому мерзнути.

Я не хотіла знати, як тремтять руки в очікуванні чергового гучного…

Здається, тоді чутно голос демона з самісінького пекла!

Я не хотіла знати. Я не хотіла цього знати.

Години летять, як божевільні.

Навіть вони збожеволіли.

Який нині день тижня?

Яке нині число?

Яка нині пора року?

Усе сіре.

Згасле.

Мертве.

Я не хотіла знати, що таке можливо.

Минув місяць, а я все ще не вірю, не вірю, не вірю!

Я не хотіла знати, що таке заздрити

Тим, хто засинає і прокидається у своєму ліжечку,

Тим, хто виходить на вулицю,

Тим, хто куштує улюблені страви,

Тим, хто планує свій день,

Тим, хто продовжує жити, як жив.

Я не хотіла цього знати.

Я не хотіла цього знати,

Як болить, коли палає рідне місто,

Коли чорніють його зелені очі.

Я не хотіла знати, як виглядає підвал у моєму домі.

Я не хотіла знати, якими пустими виглядають квартири за розбитим склом.

Я не хотіла знати, як звучить «град», міномет, кулемет…

Я не хотіла знати цього страху.

Я не хотіла знати цього жаху.

Я не хотіла знати цього.

Я не хотіла знати.

Я не хотіла.

Я не…

Я.

23.03.2022

Є. Лютневська, збірка "Луганщина"

...

Ївга Лютневська

Пацифіст

не знаю

діти ми, чи підлітки

чи в ластовинні, покритому попелом

юнацтво

і не брехатиму, навпаки

розріжу навпіл свій сполоханий мозок

додам до серця запасне, механічне...

слухайте, ну ж не кидаємося ми

до Польщі зі спортивною сумкою!

але так само сплюснуті

цим повітрянотривожним пригніченням

і ласкаво ніжиться на окрайці наших мрій

великий тигрик геройства

та каюся

відверто — й собі

- що не вмію робити постріл -

...

Тарас Ріль

А ви чули мовчання?

- А ви чули мовчання?

Приголомшливий дзвін.

⁃ Воно не стоїть втручання,

Не варте і змін.

⁃ Ви чули мовчання ?

Цю пустош, цей крик?

⁃ Після нього бажання,

Щоб розум мій зник.

Ну а ви?

⁃ Чи ви чули мовчання?

⁃ Ні! Більше ніколи!

Не хочу!

Забути б про своє існування,

Позабути всі свої роки.

Але все ж…

⁃ А ви чули мовчання?

⁃ Так, я змирився, я звик.

В мене є лиш одне бажання,

Щоб світ створений богом зник.

Щоб знову почути мовчання…

Щоб знову почати спочатку….

...

Gus
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Є два стільці з критикоюКіт у зграї
20.05.2024
1 - ти сприймаєш всю критику та враховуєш її. Можливо де що береш близько до серця, сумуєш і падаєш ... Детальніше
Привіт, Аркуш і талановита спільното!Аліса Корж
20.05.2024
Всім привіт! Раз вже вирішила вести тут блог, то треба, мабуть, представитись) Мене звуть Аліса і я ... Детальніше
Квантове вгадуняткоЯрина Мартин
23.12.2023
Текстів на Квантовій Україні щось мало, сподіваюся це зміниться, а поки решта авторів дописують, щоб ... Детальніше
Пательня. Знайомтесь, авторstas
20.05.2024
Вітаю авторів Аркуша. Сьогодні у нас перший випуск Пательні. Спочатку коротко про правила. В кожному ... Детальніше
Марафончик взаємного читання.Крапка
07.05.2024
Бачу на Аркуші різні конкурси та цікавинки. От і собі вирішила спробувати. Хочу перенести досвід з ... Детальніше
Моя ініциатива. Як одержати багато коментарів та підняти активність на Аркушіstas
19.05.2024
Поважне товариство. Хочу звернутися до вас з цікавою ініціативою. Про що я? А, от, чи хотіли б ви де ... Детальніше
На Аркуші вже:
10941читачів
125143коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: