Життя - мармелад
100117
Хай як там є - я хочу жити,
А тут вже кожному своє.
Хочу купляти білі квіти,
Щодня ходити в кабаре,
Тебе водити по музеям,
Ступати босими в траву,
За руку топать в галереї,
Торкатись шкіри. Наяву.
До півночі нудні розмови,
А до світанку дивний спів.
Я не скажу тобі ні слова,
Світанок п'янить, наче хміль.
На ранок теплими обійми,
Здається, в душу прокрада.
І знов музеї, тихі співи,
І знов світанки, мармелад.
04.10.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯