Кощієва оселя

Чи наяву, чи уві сні

Сміливо відкриваю двері –

Чомусь примарилось мені,

Що я вже був у цій оселі.

Стояли в акурат гроби,

Під ними імена та дати –

Лиш прізвище своє впиши

І можеш в той світ мандрувати.

Його Величність, сам Кощій,

Галантно вийшов привітатись:

«Шовк, бархат, стильний чи простий –

Зробіть, будь ласка, в книзі запис,

Свій телефон та на коли…» –

Із усмішкою вийшов тишком.

Я записався на роки

Ген уперед, так з ляку вийшло.