Шепіт вогнів: словник втрачених емоцій

Десь на порозі тихо зупинись,

Я хочу пам’ятати твої очі,

З журбою тільки більше не дивись,

Я обіцянок слухати не хочу.

В лютневій тиші завмерла весна,

Давно вже переписки стали шифром,

Твої плюси перетворю в слова

Їх розшифрую і наповню змістом.

Зажди хвилинку! Просто зупинись.

Дай ще миттєвість бачитись з тобою,

Я обіцяю, лише подивлюсь,

В дорогу дальню не пущу з журбою.

Я тебе просто міцно обійму,

Триматиму за руки, гляну в очі,

Я відшукаю в глибині весну

І поверну… як бачу в снах щоночі.