Богиня

Ти пригорнись до мене журавлем,

В твоїх очах небесна синь польоту,

Коли ми ввечері крізь темряву ввійдем,

Щоб сто людей запитувало: "Хто ти?"

Давай я стану дивним скрипалем,

А ти злетиш з грудей моїх, мов ноти,

Колим ми вранці встанем і підем,

Щоб сто людей цікавилося: "Хто ти?"

Для них усіх ти станенеш справжнім млом,

В твоїх очах така безодня синя...

Я всім скажу, на заздрість і на зло,

Що ти не хтось, а лиш моя богиня.