У Храмі.
200101
До храму в свято бідний прийде.
Поклони господу кладе.
Тай каже -Боже я не злидарь.
Тож віддаю тобі твоє.
Тихенько паде на коліна,
Молитва лине в небеса.
Молитва душу вміє гоїть.
Та з серцем робить чудеса.
І як би батюшка не злився
Що в скриню мало положив.
Тож получив за що молився.
Бо щиро Бога попросив.
А попросив за діток своїх.
За любу жіночку свою.
За татка й маму що на небі
Вже спочивають у раю.
Не дзвонів дзвін лікує душу.
І не лікує серебро.
Роби добро бо то вже мусиш.
І як не мусиш , лиш добро
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯