Обладунки

Тут, обабіч дороги, я побачив щита схожого на сонце

З вибитим гербом та девізом, якого не розібрати –

Вже так достобіса багато рубців від меча на ньому.

Трохи далі, я роздивився, лежали розкидані лати:

На пшеничному полі — шолом із відкритим забралом,

Я знайшов його там, і пішов до могутнього дуба,

А під дубом була розбита ущент кіраса.

То тут, то там: щитки, солерети і латна спідниця,

А тоді я побачив його — чоловіка, що стояв серед поля

Увесь закривавлений, він, дуже пильно на щось дивився.

Я боявся його злякати, (це ж треба, така чудасія!)

І все ближче та ближче скрадався мов лис до зайця.

І коли вже стояв в кількох кроках у нього за спиною,

То побачив — навпроти мій образ йому віддзеркалювався.

13.01.2024