Там, де у небо пнеться лавра,

Там, де у небо пнеться лавра,

Я свій розкопував едем:

Зустрів смішного бронтозавра,

Що зуби прочищав мечем.

Відразу видно – боговірний,

Щодня відвідує свій храм,

І пахне ладаном добірним –

Таке бодай не снилось нам.

Власноруч зроблена карнавка

Ввібрати може цілий світ:

Помадовитий усміх мавки

І плач джаз-бендових трембіт.

А потім той брунатний хрестик.

Незвично. Дико. Мабуть, сон.

Бо в лаврі гримають оркестри:

Там бал на тисячу персон.

На грані єресі та віри

Кремезна тінь в моїх очах,

Смиренна, страдницька та сіра:

Знак дисгармонії в речах.

В курних обіймах листопаду,

Коли стає нудистом лавр,

Сидить під храмовим фасадом

Аскет епохи – бронтозавр.