Зрадники

День 704 (28.01.24)

Другий рік добігає, РФ як напала,

Як почули в столиці удари ракет.

Ця війна українців всіх об'єднала,

Хто хотів зупинити москальський бенкет.

Оголила війна також тайні поро́ки,

Боягузтво розкрила тих, хто вже втік.

Ми побачили зради впевнені кроки,

Через жадібність встала вона на потік.

Майже рік міністерство гуде оборони:

Закупили для фронту яйце золоте.

Бо контролю нема та нема заборони,

Президент відмовлявся й чути про те.

Рокіровку провели бігом в міністерстві,

Щоб затихло суспільство на деякий час.

Та терпіння не стало в злочиннім братерстві,

Закупівлі картоплі - новий резонанс.

Були фляги та яблука, бронежилети,

Зловживати знаходили де діячи.

Бо війна - то можливість, вони не аскети,

Скористалися нею, впритул стоячи.

Поміняли міністра, контроль від громади,

Журналісти прискіпливо спостеріга.

Сподівалися зрада така вже позаду,

В міністерстві проблеми вкінець добіга.

Вочевидь, помилились, Гринкевича взяли,

На суді натякнув, що він крав не один.

Накладні на «ті куртки» йому ж підписали,

Колективний цей злочин: в обороні без змін.

Півтора геть мільярди - оборудка остання,

На поставку снарядів підписали контракт.

Предоплату надала 100 відсотків та стайня.

Та снарядів немає і досі, однак.

Президент наш цієї зради не знає?

Прикриває кого? Своє коло близьке?

Чи то він про свою репутацію дбає

Та не хоче бруднитися в вельми слизьке?

Захід знає, слідкує та попереджає,

Що корупцію маємо ми подолать.

До ЄС та у НАТО крадіїв не пускають,

Гідним членом країна наша має там стать.