Дивний край
У дивнім, дивнім краї, де гори і піски,
Чудовиська по ночі блукають залюбки.
Там відьми зорі крадуть собі задля прикрас,
І мавки там співають лише у нічний час.
Люзони між рогозом плетуть собі вінки,
До них чугайстер в гості заходить залюбки.
Песиголовці виють серед густих лісів,
Страдчата там стрибають серед рідких кущів.
Там домовик у хаті шкребеться під вікном,
Нічниці там косаті все крадуть людський сон.
Волхви там чари творять одразу в двох світах,
Покутники блукають навіюючи жах.
Там знахарка, красуня плете нічні нитки.
Там перелесник-туга задурює думки.
Інклюзник бреше щедро про свій таємний скарб,
А сам краде в людини останній хліба шмат.
Там ціле море духів, що сіють смерть і жах,
І саме слабкодухі там відчувають страх.
В тім дивнім, дивнім краї, як сонечко зайде
Ніхто з людей із хати ніколи не піде.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.