Одержима

Я твоя власна згуба, найглибша отруєна рана

З темноти споглядаю твій відчай

Я поряд з тобою

Я в тебе за спиною

Проводжаю в прокляття несказаних слів

Ти ніколи мене не забудеш

Ти ніколи не визволишся з примарних обійм

І пробудяться почуття, які ти не визнав сам собі

В химерному, несправжньому світі

В алкогольному, туманному стані

Ти чуєш мій голос, коли інші затихають

Ти бачиш мої риси в кожній жінці, яку зустрічаєш

Цілуй в снах мої стегна і груди

Одержимо повторюй моє ім’я

Піддавайся лініям мого силуету

Сповнюйся параноєю мого аромату

Згадуй мене, рідний, вдихай мій запах, коханий

Відчувай мої тихі кроки по спальні

Втрачай себе в неможливості до мене торкнутися

Втікай в спогади, які ніколи не замінять реальність

Огорнися моральним занепадом, розірваною близькістю

Безкінечним еротизмом в твоїй голові

Твоя довічна розплата за непоступливе, горде мовчання

За те, що випустив з рук, замість того, аби притягнути ще ближче

Мій опіум, моя кохана манія

Мене вбила відсутність бажаних слів

Так би й залишилась в безодні невизначеності

Але сила жінки у вмінні вчасно піти, не допустити опіків на серці

Вбити б тебе в спогадах

Знищити б тебе в пам’яті

І як не намагалась все ж не можу

Втікаю в минуле

Там, між простирадлами

Лежиш на мені, вагою тіла втискаєш в ліжко

Міцно тримаєш зяв’язані руки над головою

Я покірно нерухома

В твоїй владі

Підкорена тобою

Втягнута в безмежжя спокуси

І єдине бажання - нестримно тебе цілувати

Проводиш губами по моєму обличчі

В провокації віддаляєшся

Наша близькість сповнена гострою мукою

Наше щастя сповнене уламками пристрасті

Губами торкаюсь гарячої шкіри

Забуваюсь в ароматі чоловічої сили

Залежна від твоєї ласки

Залежна від твоїх доторків

Огорнена диявольськими почуттями

Я твоя, я належу тобі по праву

Я одержима тобою, я прокляття в твоїй крові

Ти чуєш сміх з твоєї спальні?