Пастка

Дійсність осліплює. Лячно - льодяно у грудях відчула

вимоги викрадачів завиванням на темній дорозі.

Кличе манок у загубу, hazard*-купина** Вельзевула.

Голосу давнього лісу я протистояти не в змозі,

схиблено стежкою хащами йду відробляти минуле.

Щупальці мохів обличчя торкалися, пестили кволо.

Віти, як віхи, чіпляли поділ, роздирали одежу.

Линула й тихо молила тривога : "Не муч мене, болю.

Дай мені те, що належить, потрібне". Натомість: "Одержуй!"

Ноги засмоктує твань, у безодню сповзаю поволі...

Зміна забарвлення: замкнене небо із обсидіану.

Голос у мозку: " Болота не бійся... Уже не пропасти".

Корені зміями руки зв'язали, вібрую, вагаюсь:

доня чи любий? На вибір один. І це справжнє прокляття!

Як не викручуй, благай, а утрачу людину кохану.

Дівчинку виберу - серце у нього, не буде дороги,

Виберу милого - гріх заважкий не відмию довіку...

Так і блукатиму я на колінах, каліка безнога,

доки рукою мені нерухомі закриють повіки.

Ціну окреслено, марно просити пробачення в Бога.

"Смерть обираю!" - кричу і луною, що скелями липне,

катиться слово хлопчиська м'ячем під машину!

Вільними будуть обидва, в багнюці лишуся - ось вихід.

Хай тільки я від моєї провини загину.

Зроблено справу. Гримить і здригається пекло від сміху.

* фр.азарт

**горбик на лучці чи болоті