Історія

100102
Публікація: 08.02.2024
Вірш
Завершено

Дивний мемуар

Він чорний гримуар.

Прокльони навіюють сильнії слова.

Сторінка за сторінкою змінює світогляд.

Правдиві рядки.

Смутні вони.

Сторінка за сторінкою я пізнаю таїну зла.

Темная душа світлою була.

Змінюється добро на зло.

А зло на добро.

І винне завжди лише вторинне зло.

Причини не важливі.

Темний маг мемуар свій написав.

Він його закляв мене проклянувши.

Сторінка за сторінкою скоро кінець.

Ще на половинні зламався.

Жаль пробудив та й очі відкрив.

Що ж буде на кінці ?

Остання сторінка.

Я відчуваю його біль.

Останні рядки добили мене:

"Зненавидівши весь світ.

Схилив більшість з них.

А скількох убив?

Із рахунку давно збився...

Себе виправдати так і не зумівши змирився прийнявши вибір свій.

Я людина жахлива і причини зовсім не важливі.

То ж не смійте виправдовувать.

Я щасливим був при пошані їхній.

І зовсім не важливо, що це було через страх. "

Злодіяння є і навіть він це визнає.

Вину свою знає.

Вибір не правильний зробив та щастя знайшов, що правда у стражданнях інших.

Мені його шкода.

Кожного із них...

Ця книга вбивця застарілих установ.

Світогляд мій зламавши тішиться вона.

Вивів би її на загал та цензура спалить навіть оригінал.

То ж хай буде схована навіка.

Може, колись настане її час.

Однак навіть тоді не кожен збагне жаху усього.

Я ж збагнув...

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі