Спрага
День 715 (08.02.24)
Не задовільни́ть ніяк орда
До вбивста свою спрагу.
В бажанні цім РФ тверда,
Плекають цю наснагу.
Ніхто в свій час не зупинив
Не втрутився в свавілля.
Вбивати не заборонив,
Розквітло божевілля.
У тій безкарності боло́т
Зростали апетити.
Покора рабська - їх оплот,
Брехнею оповитий.
Бурхлива спрага у кремля
До крові українців.
Вампір стоїть там у руля,
На жаль, не на одинці.
Навколо нього зібрання
Відвертих людожерів,
Готових нищити зрання
В знайомій нам манері.
Ракет – «букет», Shahed-ів тьма,
З землі, повітря, моря.
Щоб мінімум - всім не до сна,
Додати смерті, горя.
Дрогобич, Харків, Київ теж
Учора постраждали.
Та кремль не має, точно, меж:
Одесу в ніч дістали.
Сімнадцять дронів, із яких
Одинадцять все ж збили.
Карає місто хворий псих
За те, що не зустріли.
Та захлинись у спразі тій,
Щоб перестати дихать.
Падеш від власних, злодій, мрій:
Приніс багато лиха.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.