Спрага

22096
Публікація: 08.02.2024
Вірш
Завершено

День 715 (08.02.24)

Не задовільни́ть ніяк орда

До вбивста свою спрагу.

В бажанні цім РФ тверда,

Плекають цю наснагу.

Ніхто в свій час не зупинив

Не втрутився в свавілля.

Вбивати не заборонив,

Розквітло божевілля.

У тій безкарності боло́т

Зростали апетити.

Покора рабська - їх оплот,

Брехнею оповитий.

Бурхлива спрага у кремля

До крові українців.

Вампір стоїть там у руля,

На жаль, не на одинці.

Навколо нього зібрання

Відвертих людожерів,

Готових нищити зрання

В знайомій нам манері.

Ракет – «букет», Shahed-ів тьма,

З землі, повітря, моря.

Щоб мінімум - всім не до сна,

Додати смерті, горя.

Дрогобич, Харків, Київ теж

Учора постраждали.

Та кремль не має, точно, меж:

Одесу в ніч дістали.

Сімнадцять дронів, із яких

Одинадцять все ж збили.

Карає місто хворий псих

За те, що не зустріли.

Та захлинись у спразі тій,

Щоб перестати дихать.

Падеш від власних, злодій, мрій:

Приніс багато лиха.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі